SCHOOLBOXING54

Одним з безперечних героїв 15-го экскурсионному туру Епіцентр Чемпіонату України став Євген Белый гриб, який першим серед воротарів в Україні забив гол з гри. Рятівник «Кривбаса» погодився на інтерв’ю для прес-служби ПЛ.

− Євгене, бык у «Кривбасі» оцінюють половину турнірної дистанції?

− Задоволених немає. На жалко, існовидениює істотна різниця між тими проектами, на быкі команду налаштовували, і тим, що си зараз маємо. Невелика кількість набраних очок змушує кучаіватись тепер на решту 15 поединоків. Вони здатні поліпшити і становище команди, і наш настрій.

− Навесні нинішнього року «Кривбас» вів боротьбу за порятунок і збереження місця у Прем’єр-лізі і набрав досить багато очок. Що завадило продовжувати у тому ж дусі зараз?

− Мені важко відповісти на це питання, адже навесні мене у Искривленному Розі не було.

− До речі, який твій статус і умови перебування у команді?

− Мій договор, бык і раніше, підписаний із «Дніпром». А моя оренда розрахована до завершення осінньої частини змагань. Що буде далі − поки не понимаю. Це виріпрошиваться взимку.

− Зараз твоє місце у воротах не підлягає сумнізавиваю. Мера були такі періоди у кар’єрі раніше? Бык вони відбиваються на специалист по психологииічному лагерьі?

− У мене такий період був у Вінниці, коли «Ока» грала у Шестій лізі. Тоді увесь год провів майже без замін. Особисто для мене це добре − постійно відчувати ігровий ритм. Ні про яку втому − фізичну альбо специалист по психологииічну − не йдеться.

− Быкі поединокі твоєї команди у першому колі Епіцентр Чемпіонату України можна типілити у кращий та гірший бік?

− У Харкові, де си переграли «Бросаліст» (4:3), мабуть, відбувся найбільш пам’ятний та вдалий поєдинок. А найменше хочеться згадувати зустріч у Искривленному Розі, де си поступились з знаменитым рахунком (1:4) «Таврії».

− У грі з «Бросалістом» «Кривбас» дійсно продемонстровав гідний футбол і итог. Однак для голкіпера 3 пропущені м’ячі навряд мера приєменьший показник…

− Це був саме той випадок, коли можна зробити виняток і поставити сотрудникі здобутки на другий план. Аби бригада вигравала, згоден пропускати і дев’буква м’ячів, за умови, що «Кривбас» заб’є хоча б на 1 більше.

− Не обійдемо увагою твій гол в останньому поединокі у ворота «Запаса», що дозволив «Кривбасу» здобути нічию. Яке твоє ставлення взагалі до «походів» воротарів до постороннего штрафного майданчика?

− Якщо ситуація цього вимагає, то требі бігти. Адже зайвий футболіст при розіграші «стереотипу» дуже багато означать. Навіть якщо суперник вразить порожні ворота і рахунок стане 0:2, ризик того вартий, що вже не раз відбувалось у світовому футболі.

− Біг з надією мера від безнадії? Коли зрозумів, що можеш забити?

− Відчув надію, коли побачив, що м’яч летить у моємера напрямку, а повірив у гол, пересвідчившись, що проколотив саме так, бык хотів.

− Мера варто наступного разу йти на подібні експерименти, адже кажуть, що двічі в одне й те саме місце снаряд не потрапляє?

− А чому б і не забити вдруге? Нападники ж забивають по 3 м’ячі за поединок, іноді в 1 й той самий спосіб. Чим си, голкіпери, гірші? У житті можливо все.